B8. Теплостійкість стіни влітку: амплітуда Aθ,si ≤ 1,5 °C за ДБН
Запланований вихід: за Києвом.
Окремий розрахунок · ДСТУ-Н Б В.2.6-190:2013
Наскільки сильно коливається температура внутрішньої поверхні протягом спекотної доби, коли сонце нагріває стіну чи покриття. Калькулятор визначає амплітуду Aθ,si за ДСТУ-Н Б В.2.6-190:2013 з урахуванням кліматичних даних міста й сонячної радіації і перевіряє умову (7) ДБН В.2.6-31:2021: не більше 1,5 °C.
Приклад · каркасна стіна, Одеса
Aθ,si =0,16°C
Розрахункова амплітуда зовнішнього повітря 22,3 °C затухає в стіні в 141 раз. Допустимо: 1,5 °C (формула (7) ДБН).
Умова (7) виконується
Улітку зовнішня поверхня стіни чи покриття нагрівається вдень і охолоджується вночі. Якщо огородження погано гасить ці коливання, температура внутрішньої поверхні помітно змінюється протягом доби, і в приміщенні стає жарко. Тому п. 5.8 ДБН В.2.6-31:2021 для непрозорих зовнішніх конструкцій житлових і громадських будівель вимагає:
де Aθ,si — амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні, що розраховується за ДСТУ-Н Б В.2.6-190.
Примітка 1 до п. 5.8 ДБН дозволяє не перевіряти теплостійкість улітку, якщо виконується будь-яка з умов:
Отже, розрахунок потрібен насамперед для легких стін і покриттів — каркасних, панельних, з тонкою обшивкою — у містах з жарким липнем. Якщо D перевищує межу, калькулятор фіксує це у звіті посиланням на примітку 1.
Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні влітку залежить від швидкості вітру υ (формула (4)), а розрахункова амплітуда зовнішньої температури враховує поглинуту сонячну радіацію (формула (2)):
де Atз — середня амплітуда добових коливань температури в липні, °C; χ — коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні за таблицею Б.1; Imax, Iсер — максимальна та середня сумарна радіація на поверхню, Вт/м²; υ — мінімальна із середніх швидкостей вітру за румбами в липні з повторюваністю 16 % і більше, але не менше 1 м/с. Кліматичні дані беруть з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010.
Затухання амплітуди в конструкції визначають за формулою (3) з тепловою інерцією D, коефіцієнтами теплозасвоєння матеріалів si і показниками теплозасвоєння поверхонь шарів Yi (пп. 4.12, 4.13):
Для шару з Di ≥ 1 Yi = si; для тоншого — Yi = (Risi2 + Yi−1)/(1 + RiYi−1), формули (13), (14), де для першого шару замість Y0 береться hsi.
Звіт окремого розрахунку CadEE.pro для легкої каркасної стіни одноквартирного будинку в Одесі, де середня температура липня 22 °C. Переріз по утеплювачу між стійками зсередини назовні: гіпсокартон 12,5 мм, пароізоляційна плівка, мінеральна вата 50 кг/м³ 150 мм, деревностружкова плита 12 мм, мінеральна вата 150 кг/м³ 100 мм і штукатурка 5 мм, пофарбована силікатною фарбою. Дерев’яні стійки в цьому розрахунку не моделюються.
D = 3,31 ≤ 4, тому перевірка потрібна. αзл = 24,14 Вт/(м²·К), χ = 0,70, Atз,роз = 8 + 0,70·(652 − 160)/24,14 = 22,27 °C. Затухання ν = 140,7, Aθ,si = 22,27/140,7 = 0,16 °C < 1,5 °C — умова (7) виконується.
Практичні приклади в CadEE.pro з українською озвучкою та субтитрами. Повний урок можна переглянути тут або на YouTube, коротку версію — у Shorts.
Запланований вихід: за Києвом.
Пункти, формули й таблиці, на яких побудовано розрахунок, — знімками з текстів норм. Натисніть на знімок, щоб відкрити документ.
| Документ | Що визначає |
|---|---|
| ДБН В.2.6-31:2021, п. 5.8, формула (7), примітка 1 | Aθ,si ≤ 1,5 °C для непрозорих зовнішніх конструкцій житлових і громадських будівель; випадки, коли перевірку можна не виконувати. |
| ДСТУ-Н Б В.2.6-190:2013, пп. 4.3–4.13, формули (1)–(14) | Розрахункова амплітуда зовнішнього повітря, коефіцієнт тепловіддачі влітку, теплова інерція, показники теплозасвоєння шарів і затухання амплітуди. |
| ДСТУ-Н Б В.2.6-190:2013, таблиця Б.1 | Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні. |
| ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010, таблиці 2, 6, 14–17 | Температура й амплітуда в липні, швидкість вітру, сонячна радіація на вертикальні й горизонтальну поверхні. |